…Близько 15.00 за місцевим часом літак здійснив посадку в аеропорту Дюссельдорфа. Одразу ступивши на трап, ми відчули надзвичайну, абсолютно нехарактерну для заходу Німеччини спеку. Отримавши багаж і відвідавши магазин супермаркет «ReWe» безпосередньо в аеропорту (напрочуд гарна традиція, щоправда ніде більше в Європі, окрім Дюссельдорфа та Гамбурга, мережевих супермаркетів з нормальними цінами, безпосередньо в будівлі аеропорту я не зустрічав), ми підняшись на ліфті, вирушили на безпілотному поїзді-шатлі у бік залізничної платформи «Dusseldorf Flughafen».
Наш поїзд до Кобленца трохи спізнювався, а коли прибув, то виявився суттєво заповненим, вільних місць для пасажирів майже не було, так само як і для багажу, який повсюди стирчав із проходів. Не знаю, чим можна це пояснити – середина робочого тижня і робочого дня, до сезону відпусток ще далеко… В Кобленці на вокзалі нас чекав новий сюрприз – дві електрички, що ходили до Бад-Емсу щопівгодини, були відмінені (пізніше запитав у місцевих – через сильну спеку відбулося аварійне відключення енергопотужностей і тому частину рейсів довелося відмінити). Нарешті, восьмої вечора наша електричка рушила в бік Бад-Емса.
Кобленц, незважаючи на свою живописність та неординарність (знайдіть ще місто в Європі, в якому одна ріка впадає в іншу під прямим кутом!), все ж не вважається курортним містом. Але одразу за містом почалась курортна зона – неширока ріка Лан з місцями крутими берегами. А на іншому, пологому, рясно розташувалися селища автокемперів, частоколи байдарок, маленькі селища дерев’яних (дачних) будиночків. Незважаючи на те, що Кобленц та Бад Емс розділяють всього 14 км, зупинки були досить частими. Ось і наша зупинка – Bad Ems Hbf. Справа в тому, що в Бад Емсі 2 залізничні станції – Bad Ems Hbf та Bad Ems West. Але жодна з них за великим рахунком не працює.
На Головній станції немає ні залу відпочинку, ні кас, ні довідкової служби. Сама будівля зачинена, єдиний елемент цивілізації – автомати з продажу квитків на платформі. Поїзди проходять 2-3 рази на годину. А старовинна (ще 19 ст.) будівля станції Bad Ems West взагалі перетворена на… торговий центр! У будівлі станції розташовані мережеві магазини LiDL та Rossmann. Від Привокзальної площі до набережної річки веде ошатна вуличка з недешевими кав'ярнями та кондитерськими, а будинок на розі Банхофштрасе та набережної взагалі відмічений меморіальною дошкою – виявляється, у цьому кафе любив пити каву ні хто-небудь, а сам український письменник М. В. Гоголь!
Перейшовши через красивий сучасний міст, ми за декілька хвилин дістались наших апартаментів. Зроблю відступ: за багато своїх самостійних подорожей ми вперше забронювали не номер в готелі, а повноцінну однокімнатну квартиру. Занадто великою була цінова різниця. Оренда квартири на двох обійшлася у 230 євро за 5 ночей. Проживання у готелях на той самий період починалося від 490 євро. Одразу скажу: помешканням задоволені, район тихий, до набережної з джерелами мінеральних вод йти метрів 200. Одразу на набережній знаходиться одна з візитівок міста – 5-зірковий готель «Hackers» (як його назва перекладається з німецької не знаю). Дуже ошатний, помпезний, але за моїми спостереженнями, напівпорожній.
У вестибюлі готелю знаходяться кілька джерел з мінеральною водою, доступ у хол готелю вільний. Ще одне джерело, у дуже фотогенічному стилі Hi-Tec знаходиться у невеликому підземному бункері зі сходами просто на набережній (не помітити неможливо). Фото, звичайно, додається. Але воно відкрито лише з 8 до 20. Щодня вранці перед відкриттям його прибирає двірник. Трохи далі, з виходами як на набережну, так і на центральну вулицю? знаходиться «Spielbank» – це ні що інше, як казино (ось звідки в наш лексикон прийшло жаргонне слово «шпилити» – грати в карти). З трьох боків казино оточено літніми кафе, а головний його фасад виходить на чудовий парк з розарієм, місце в якому гарно перечікувати спеку. Всі дерева з німецькою педантичністю увішані табличками з назвами дерев. Вже на виході з парку звертає на себе увагу трохи дивний фонтан, який омиває велику мармурову кулю (це, очевидно, якийсь символ бальнеологічних курортів, адже саме такий фонтан я бачив 4 роки тому у Вісбадені).
Одразу за парком дуже вирізняється ошатний старовинний (18 ст.) будинок із чотирма баштами. Але увійшов він в історію (зокрема, й українську) не лише завдяки своїй красі – адже саме в ньому в 1876 році російський цар Олександр ІІ підписав сумнозвісний Емський Указ про обмеження використання української мови. Далі по головній починаються житлові квартали з кафе на перших поверхах (переважно турецької кухні, хоча зустрічаються і справжні німецькі пивні). Своєрідність Бад-Емса полягає в тому, що він не має як такої центральної площі. Всі основні туристичні об'єкти знаходяться вздовж центральної вулиці або на прилеглих. Так, з-за будівель можна помітити шпиль Протестантської церкви. Ще один цікавий об’єкт (можна сказати, прихована візитка Бад-Емса) – це сучасна споруда термальних купалень, знаходиться далеченько від центральної вулиці, на берегу р. Лан.
Слід зауважити, що центральна вулиця і набережна між собою не паралельні, а поступово розходяться від будівля казино. Будинки в місті 2-4 поверхові, переважно 19 ст., але місцями у квартали вбудовані сучасні будинки (1960-1970 рр.), але без архітектурної вульгарності, зрозуміло із збереженням висоти і поверховості. З однієї з прилеглих вуличок, що тягнуться вгору, визирає старовинна історична Ратуша (орієнтир – неподалік від неї міститься готель-ресторан «Adria», хорватсько-середземноморська кухня, готують смачно, ціни помірні, меню вивішують на кілька днів вперед, але будьте пильні, трапляються елементи «розводу», подробиці пізніше). Майже на виїзді з міста, аж за купальнями, але у старому кварталі звернув увагу на себе дуже дивний красивий, майже іграшковий будинок із двома фасадами, які виходять на перпендикулярні вулиці – виявляється, в ньому знаходиться поліцейська дільниця.
На центральній вулиці чимало магазинів. Як недешевих бутіків, так і зовсім дисконтових промислових товарів та одягу, наприклад NKD. Є також книжковий Thalia та великий продуктовий ReWe.
Розповідь про Бад-Емс була б не повною без згадування про місцеві санаторії. Їх три. Всі вони знаходяться у «верхньому місті» – на схилі гір, які оточують Бад-Емс з обох боків. Дістатися до них можна або місцевими автобусами, або фунікулером. Всі санаторії мають ортопедичну спеціалізацію, знаходяться просто посеред лісу із, зрозуміло, прокладеними алеями із неодмінними лавочками. Відпочиваючих там дуже багато, різного віку. Всі німецькомовні.
Тепер фунікулер. Здавалось би, фунікулер та й фунікулер. Побудований у 1979 році. Але «родзинка» його в тому, що він працює без машиніста, на повній автоматиці. Відсутність людського фактору додає автомат по продажу квитків (вартість квитка 3,50 євро RT) та автоматичний валідатор для контролю доступу безпосередньо до кабіни. Сучасного QR-коду на квитку немає, детектування відбувається по магнітній стрічці, як напевне і 40 років тому. Називається фунікулер «KurwaldBahn». Зрозуміло, з верхньої станції фунікулери весь Бад-Емс як на долоні.
Ще одна атракція в Бад-Емсі, яку варто спробувати, це прогулянка на катері. На єдиному причалі містечка (поряд з «Hackers») стоїть чималий теплохід з відкритою верхньою палубою, який щоденно двічі на день виконує 1-годинну прогулянку до шлюзу і назад (вартість 10 євро), а по вівторках – 3-годинну екскурсію чарез Кобленц аж по Рейну (вартість 30 євро). Ми перебували в Бад-Емсі з середи по неділю і на довгу екскурсію не потрапили. Брали 1-годинну екскурсію. Екскурсію проводив капітан німецькою мовою, без англійського перекладу.
Краєвиди берегів вздовж Лану дуже мальовничі, населених пунктів як таких не було, часу від часу серед квітучої зелені проминали стоянки автокемперів та невеличкі літні таунхауси, а повз теплохід пропливали лебеді і байдарочники. Крайня точка маршруту – шлюзи Дахенау, теплоход шлюзується, потім повертає у зворотньому напрямку. В Бад-Емсі він запливає аж до фонтану. Я навмисне не згадав річковий фонтан на початку. Фонтан – одна з місцевих пам’яток, знаходиться посеред річки. Звичайно, масштабом поступається Женевському, але все одно виглядає надзвичайно гарно.
До побутових питань. Заклади харчування в Бад-Емсі можна умовно поділити на три категорії: 1) турецькі закусочні (шаурма, кебаб, піцца, картопля-фрі з сосисками, салати) – їх в місті мінімум чотири; 2) недешеві кондитерські – також мінімум чотири, найдемократичніші ціни та найширший асортимент – у кондитерській біля вокзалу Bad Ems West; 3) дорогі ресторани.
В турецьких заклах харчування – ситно, недорого, якісно. Готують просто у твоїй присутності.
Справжнім відкриттям серед німецьких десертів для мене став сирний (творожний) пиріг. Я не відношу себе ні до гурманів, ні до солодкоїжок, перед кексами надаю перевагу свіжим фруктам. Але цей творожний пиріг дуже смачний. Називається Kasekuchen, вагою близько 0,6 кг, вартість 5,20 євро (в готовому вигляді в кондитерській) або 3,60 євро (у холодильнику в супермаркеті, для доведення до готовності необхідно протягом 20 хвилин розігрівати в мікрохвильовій пічці або духовці). Якщо замовляти на розріз у кондитерській, 1/8 частина коштуватиме від 1,60 до 2,50 євро, залежно від класу закладу. В деяких випадках пиріг зверху прикрашають свіжими ягодами.
Щодо ресторанів. Відвідали ресторан «Adria», практикується на хорватсько-середземноморській кухні. Меню (3 види основної страви) вивішують на тиждень вперед. Столики розміщені на літній терасі під виноградною лозою. Але треба бути пильними, оскільки після замовлення починають нести те, що не замовляли: холодні страви, перші страви і т. д. аж до десерту. Якщо запитаєш, чи включено у вартість, дадуть ствердну відповідь і у рахунок не включать, якщо не запитаєш, звісно, все буде навпаки.
Щодо дозвілля. За відгуками, в місті є декілька екскурсійних бюро, які організовують поїздки найближчими містами та містечками. Не впевнений, що у них багато клієнтів, адже на мою думку основний контингент Бад-Емса приїхав за неспішним розслабленим відпочинком, годинна прогулянка річкою на теплоході – то їх максимум. Ми самостійно влаштували собі одну поїздку – в місто фармацевтів, чудернацького громадського транспорту та слонів (місто називається Вупперталь, буде окрема розповідь) .
На противагу спокійному безподійному відпочинку від'їзд, як і приїзд, у нас був з певними елементами екстриму. Виліт до Києва в нас був з аеропорту Франкфурт-на-Майні, до якого з Бад-Емсу можна було дістатися тільки залізничним транспортом з пересадкою в Кобленці. Електричка Бад-Емсу відправлялась о 08.23 з прибуттям у Кобленц о 08.49, а поїзд до Франфуртсього аеропорту відправлявся о 09.14. Але за 2 дні до відправлення я отримав поштове повідомлення, що з технічних причин електричка о 08.23 відмінено, а замість неї о 08.15 від залізничної станції відправлятиметься автобус, який прибуде на вокзал Кобленца о 08.49. Але у вказаний час автобус так і не прибув!
Почекавши ще 15 хвилин, було в вирішено добиратися до Кобленца на таксі. Останніх перед вокзалом було у надлишку. Поїздку у 14 км, що розділяли ці 2 міста, водій розцінив у 36 євро. Вже 08.50 були перед вокзалом в Кобленці. Після розрахунку таксист видав квитанцію, з якою я без особливої надії звернувся до довідкової служби ДойчеБан на станції, де з подивом отримав бланк заяви на відшкодування. (Заповнив вже в Києві, додав квитанцію таксі та безпосередньо сам невикористаний залізничний квиток. Через місяц на картку вартість залізничного квитка повернули).
Після такого стресу в нас було 1 год. 20 хвилин на релаксацію. Саме стільки часу в дорозі знаходився поїзд від станції Koblenz до станції Frankfourt Flughafen. Майже весь він пролягав уздовж ріки Рейн з іграшковими, майже казковими курортними містечками, мальовничими берегами, вкритими виноградниками (з яких виробляються знанні німецькі білі вина та відомий лише вузькому колу фахівців німецький коньяк Asbach). Протилежний берег Рейну складався в основному з пагорбів, на яких час від часу можна було побачити середньовічні різного ступеня збереженості.
Як ви, напевне здогадалися, ми їхали вздовж знаменитої "Дороги замків". Колорит романтизму доповнювали великі річкові теплоходи (орієнтовно побудовані в 1950-1960 рр.), що курсували в обидва напрямки, причому деякі навіть під прапорами інших країн, що натякає на кількаденність таких маршрутів (хто забув – Рейн починається на території Швейцарії, а впадає в Північне море на території Нідерландів).
Враженні від «Дороги замків» виявились настільки сильними, що примусили замислитись над відвіданням цього регіону на більш тривалий термін у майбутньому.
...Ap plkst. 15:00 pē c vietē jā laika lidmaš ī na nolaidā s Diseldorfas lidostā . Jau kā pjot pa kā pnē m, sajutā m ā rkā rtē jo, Rietumvā cijai pilnī gi neraksturī go karstumu. Pē c bagā ž as saņ emš anas un ReWe lielveikala apmeklē juma tieš i lidostā (pā rsteidzoš i laba tradī cija, lai gan nekur citur Eiropā , izņ emot Diseldorfu un Hamburgu, lielveikalu ķ ē des ar normā lā m cenā m, tieš i lidostā nesatiku), devā mies ar liftu, devā s bezpilota marš ruta vilcienā netā lu no Diseldorfas Flughafen dzelzceļ a platformas.
Mū su vilciens uz Koblencu nedaudz kavē jā s, un, kad tas ieradā s, tas bija ievē rojami pilns, gandrī z nebija brī vu vietu pasaž ieriem, kā arī bagā ž ai, kas izlī da no ejā m.
Es nezinu, kā to izskaidrot - darba nedē ļ as vidus un darba diena, brī vdienu laiks vē l tā lu...Koblencā stacijā mū s gaidī ja jauns pā rsteigums - divi vilcieni lielā karstumā devā s uz Bā demsu. atcelt). Beidzot astoņ os vakarā mū su vilciens virzī jā s uz Bademsu.
Koblenca, neskatoties uz tā s gleznainī bu un neparastumu (atrodi citu pilsē tu Eiropā , kur viena upe taisnā leņ ķ ī ietek otrā! ), joprojā m netiek uzskatī ta par kū rortpilsē tu. Tač u tieš i ā rpus pilsē tas sā kā s kū rorta zona – š aura Lanas upe ar stā viem krastiem. Un uz otras, slī pas, ir maz kemperu apmetņ u, kajaku ž ogu, koka (lauku) mā ju nelielas apmetnes. Neskatoties uz to, ka Koblenca un Bad Ems atrodas tikai 14 km attā lumā , pieturas bija diezgan biež i.
Š eit ir mū su pietura - Bad Ems Hbf.
Fakts ir tā ds, ka Bad Ems 2 dzelzceļ a stacijā s - Bad Ems Hbf un Bad Ems West. Bet kopumā neviens no tiem nedarbojas.
Galvenajā stacijā nav atpū tas telpas, biļ eš u kases vai palī dzī bas dienesta. Pati ē ka slē gta, vienī gais civilizā cijas elements - automā ti uz platformas. Vilcieni kursē.2-3 reizes stundā . Un vecā (19. gs. ) Bad Ems West stacijas ē ka ir pā rvē rsta par tirdzniecī bas centru! Netā lu no stacijas ē kas atrodas veikalu tī kli LiDL un Rossmann. No Privokzalna laukuma uz upes krastmalu ved eleganta iela ar lē tā m kafejnī cā m un konditorejas izstrā dā jumiem, un Bahnhofstrasse un krastmalas stū rī esoš o mā ju iezī mē piemiņ as plā ksne - izrā dā s, ka š ajā kafejnī cā nevienam nav paticis dzert kafiju. Gogolis!
Š ķ ē rsojot skaistu modernu tiltu, mē s sasniedzā m savu dzī vokli daž u minū š u laikā.
Sē tnieks to iztī ra katru rī tu pirms atvē rš anas.
Mazliet tā lā k, ar izejā m gan uz krastmalu, gan uz galveno ielu? ir "Spielbank" - tas nav nekas vairā k kā kazino (ass, no kuras mū su leksikā nā ca slenga vā rds "spilliti" - spē lē t kā rtis). Kazino no trim pusē m ieskauj vasaras kafejnī cas, un no tā galvenā s fasā des paveras skats uz skaistu parku ar rož ukroni, vietu, kur ir labi gaidī t karstumu. Visi koki ar vā cisku skrupulozitā ti ir izkā rti ar nosaukumu plā ksnī tē m. Jau pie izejas no parka uzmanī bu piesaista nedaudz dī vaina strū klaka, kas apskalo lielu marmora kā rtu (tas acī mredzot ir balneoloģ isko kū rortu simbols, jo tieš i š o strū klaku redzē ju pirms 4 gadiem Vī sbā denē ).
Tū lī t aiz parka atrodas eleganta veca (18. gs. ) mā ja ar č etriem torņ iem.
Bet tas iegā ja vē sturē (arī ukraiņ u valodā ) ne tikai skaistuma dē ļ – jo tieš i 1876. gadā Krievijas cars Aleksandrs II parakstī ja bē dī gi slaveno Jemas dekrē tu, kas ierobež o ukraiņ u valodas lietoš anu. Pē c tam galvenajos dzī vojamos kvartā los sā kas ar kafejnī cā m pirmajos stā vos (galvenokā rt turku virtuve, lai gan ir arī ī sti vā cu krogi). Bā demsas ī patnī ba ir tā da, ka tai nav tā da centrā lā laukuma. Visi galvenie tū risma objekti atrodas gar galveno ielu vai tā s tuvumā . Jā , caur ē kā m var redzē t protestantu baznī cas smaili. Vē l viens interesants objekts (var teikt, slē ptā Bademsas vizī tkarte) ir modernas termā lā s pirtis, kas atrodas tā lu no galvenā s ielas, upes krastā . Lauks.
Jā piebilst, ka galvenā iela un promenā de nav paralē las, bet gan pakā peniski atš ķ iras no kazino bū vniecī bas.
Mā jas pilsē tā ir 2-4 stā vu, pā rsvarā.19. gs. , bet vietā m pie kvartā liem iebū vē tas modernas mā jas (1960-1970), bet bez arhitektoniskas vulgaritā tes, protams, saglabā jot augstumu un stā vu skaitu. No vienas no blakus ielā m, kas stiepjas uz augš u, senais vē sturiskais Rā tsnams (orientieris - netā lu no tā atrodas viesnī ca-restorā ns "Adria", Horvā tijas-Vidusjū ras virtuve, garš ī gi ē dieni, saprā tī gas cenas, ē dienkarte tiek ievietota daž as dienas uz priekš u, bet ir elementi "š ķ irš anā s", sī kā k vē lā k). Gandrī z izbraucot no pilsē tas, uzreiz aiz pirtī m, bet vecajā kvartā lā , pamanot ļ oti dī vainu skaistu, gandrī z rotaļ u mā ju ar divā m fasā dē m, kas vē rstas pret perpendikulā rajā m ielā m - izrā dā s, tur atrodas policijas iecirknis.
Uz galvenā s ielas ir daudz veikalu. Gan dā rgi boutiques, gan pilnī gi atlaidi rū pniecī bas preces un apģ ē rbi, piemē ram, NKD.
Ir arī grā mata Thalia un lielisks pā rtikas veikals ReWe.
Stā sts par Bad Emsu nebū tu pilnī gs, ja nebū tu pieminē ti vietē jie kū rorti. Tā s ir trī s. Tie visi atrodas "augš pilsē tā " - kalnu nogā zē s, kas ieskauj Bad Emsu no abā m pusē m. Tos var sasniegt ar vietē jiem autobusiem vai gaisa vagoniņ u. Visas sanatorijas ir ar ortopē disko specializā ciju, atrodas paš ā mež a vidū ar, protams, bruģ ē tā m alejā m ar nepiecieš amajiem soliņ iem. Tur ir daudz atpū tnieku, daž ā da vecuma. Visi runā vā ciski.
Tagad funikulieris. Š ķ iet, ka funikulieris un funikulieris. Uzcelta 1979. gadā . Bet tā "izceltais" ir tas, ka tas darbojas bez draivera, pilnī bā automā tiski. Cilvē ciskā faktora trū kums papildina biļ eš u tirdzniecī bas automā tu (biļ etes cena 3.50 eiro RT) un automā tisko validatoru, lai kontrolē tu piekļ uvi tieš i salonam.
Lanas krastu ainavas ir ļ oti gleznainas, apdzī votu vietu kā tā du nebija, ik pa laikam starp ziedoš ajiem zaļ umiem garā m paskrē ja kemperi un mazas vasarnī cas, gar kuģ i peldē ja gulbji un smaiļ otā ji. Marš ruta galē jais punkts ir Dahenavas slū ž as, kuģ is tiek aizslē gts, tad pagriež as pretē jā virzienā . Bā demsā viņ š piepeld lī dz strū klakai. Es ar nolū ku sā kumā nepieminē ju upes strū klaku. Strū klaka - viena no vietē jā m atrakcijā m, kas atrodas upes vidū . Protams, mē rogs ir zemā ks par Ž enē vu, tač u joprojā m izskatā s ā rkā rtī gi labi.
Sadzī ves jautā jumiem.
Bā demsas ē dinā š anas iestā des var iedalī t trī s kategorijā s: 1) turku uzkodas (shawarma, kebabs, pica, frī kartupeļ i ar desā m, salā ti) - pilsē tā vismaz č etras; 2) ne lē tas konditorejas izstrā dā jumi - arī vismaz č etras, visdemokrā tiskā kā s cenas un visplaš ā kais sortiments - konditorejā pie Badems West stacijas; 3) dā rgi restorā ni.
Turcijas restorā nos ē diens ir sā tī gs, lē ts un kvalitatī vs. Gatavojiet tikai jū su klā tbū tnē .
Siera kū ka man bija ī sts atklā jums vā cu desertu vidū . Es neuzskatu sevi par gardē di vai saldummī li, man labā k patī k svaigi augļ i, nevis kē ksiņ i. Bet š ī siera kū ka ir ļ oti garš ī ga. To sauc Kasekuchen, kas sver apmē ram 0.6 kg, maksā.5, 20 eiro (gatavs konditorejā ) vai 3.60 eiro (ledusskapī lielveikalā , lai sagatavotu, jā karsē.20 minū tes mikroviļ ņ u krā snī vai cepeš krā snī ).
Pasū tot griezumu konditorejā , 1/8 daļ a maksā s no 1.60 lī dz 2.50 eiro atkarī bā no iestā des klases. Daž os gadī jumos kū ka tiek dekorē ta ar svaigā m ogā m.
Attiecī bā uz restorā niem. Apmeklē ja Horvā tijas-Vidusjū ras virtuvē piekopto restorā nu "Adria". Ē dienkarte (3 veidu pamatē diens) tiek izlikta nedē ļ u iepriekš.
Galdi atrodas vasaras terasē zem vī nogulā ja. Tač u jā bū t modram, jo pē c pasū tī š anas sā k nest to, ko nepasū tī ja: aukstos ē dienus, pirmos ē dienus utt. , lī dz pat desertam. Ja pajautā si vai ir iekļ auts cenā , tad sniegs apstiprinoš u atbildi un rē ķ inā neiekļ auj, ja neprasī si, protams, viss bū s otrā di.
Par atpū tu. Saskaņ ā ar atsauksmē m pilsē tā ir vairā kas tū risma aģ entū ras, kas organizē braucienus uz tuvē jā m pilsē tā m.
Neesmu pā rliecinā ts, ka viņ iem ir daudz klientu, jo, manuprā t, galvenais Bad Emš u kontingents ieradā s nesteidzī gi relaksē još ā atpū tā , ī slaicī gā pastaigā pa upi uz kuģ a - tas ir viņ u maksimums. Vienu braucienu veicā m paš i - uz farmaceitu, dī vainā sabiedriskā transporta un ziloņ u pilsē tu (pilsē tu sauc Vupertā le, bū s atseviš ķ s stā sts).
Pretstatā klusajai nemierī gajai atpū tai, izbraukš anai, kā arī atbraukš anai, mums bija zinā mi ekstrē ma elementi. Izbraukš ana uz Kijevu mums bija no Frankfurtes pie Mainas lidostas, uz kuru no Bā demsas varē ja nokļ ū t tikai ar dzelzceļ u ar pā rsē š anos Koblencā . Vilciens no Bā demsas izbrauca plkst. 8.23, ielidojot Koblencā plkst. 8.49, bet vilciens uz Frankfurtes lidostu izbrauca plkst. 09.14. Bet 2 dienas pirms atieš anas saņ ē mu pasta ziņ u, ka tehnisku iemeslu dē ļ vilciens ir atcelts 08.23, tā vietā.08.
15 no dzelzceļ a stacijas izbrauks autobuss, kas Koblencas stacijā pienā ks plkst. 08.49. Bet autobuss neieradā s stundu!
Pē c vē l 15 minū š u gaidī š anas tika nolemts nokļ ū t Koblencā ar taksometru. Pē dē jais stacijas priekš ā bija pā rpalikums. 14 km garo braucienu, kas š ķ ī ra abas pilsē tas, vadī tā js novē rtē ja ar 36 eiro. Jau 08.50 atradā s Koblencas stacijas priekš ā.
Pē c aprē ķ ina taksists izsniedza kvī ti, ar kuru es bez lielā m cerī bā m vē rsos pie stacijas DeutscheBan palī dzī bas dienesta, kur viņ š bija pā rsteigts, saņ emot pretenzijas veidlapu. (Jau aizpildot Kijevā , pievienojot taksometra č eku un paš u neizmantoto vilciena biļ eti. Pē c mē neš a vilciena biļ etes izmaksas tika atgrieztas kartē ).
Pē c š ā da stresa mums bija 1 gads. 20 minū tes atpū tai. Vilciens no Koblencas stacijas uz Frankfourt Flughafen staciju bija tieš i tik stundu attā lumā.
Gandrī z viss ritē ja gar Reinu ar rotaļ lietā m, gandrī z pasakainiem kū rortiem, gleznainiem krastiem, klā tiem vī na dā rziem (no kuriem tiek raž oti slavenie vā cu baltvī ni un zinā mi tikai nelielam vā cu konjaka Asbach lokam). Reinas pretē jais krasts sastā vē ja galvenokā rt no pauguriem, kur ik pa laikam varē ja aplū kot daž ā das saglabā š anā s pakā pes viduslaiku viduslaikus.
Kā jau nopratā t, mē s braucā m pa slaveno "Pils ceļ u". Romantisma kolorī tu papildinā ja lielie upju kuģ i (aptuveni bū vē ti 1950. -1960. g. ), kuri kursē ja abos virzienos, un daž i pat zem citu valstu karogiem, dodot mā jienu uz vairā ku dienu š ā diem marš rutiem (kurš aizmirsa - Reina sā kas Š veicē un ietek Ziemeļ jū rā Nī derlandē ).
Iespaidi no "Piļ u ceļ a" bija tik spē cī gi, ka lika domā t par š ī reģ iona apmeklē jumu ilgā ku laiku.
Paldies. Interesanti. Pats kādreiz sapņoju šādā veidā izbraukt uz ceļa Košicē, tāpēc ņemšu vērā :)
Спасибо. Интересно. Сама когда-то мечтала подобным образом смотаться в Кошице, так что возьму на заметку:)