Культова споруда зведена у 1898-1902 роках на замовлення київської громади караїмів. І хоча їх в Києві було тоді не більше 300 чоловік, але серед них були достатньо заможні люди, які змогли дозволити собі викупити ділянку в центрі міста, замовити оригінальний проект і забезпечити будівництво.
Автор проекту – знаменитий архітектор Владислав Городецький. Поставлена вузьким фасадом вздовж лінії забудови вулиці, між тоді ще часто-густо старосвітських побілених будиночків, кенаса справді мала вигляд вражаючий - і архітектурою, і кольором, і дивною східною банею. Вправно володіючи знаннями історичних стилів, В. Городецький артистично інтерпретував ці знання, не відступаючи, на перший погляд, від усталених характерних ознак стилю, і, водночас, по-своєму компонуючи елементи архаїки в суто сучасних умовах затісної земельної ділянки, врахуванні містобудівних вимог.
Скульптурно-оздоблювальні роботи в кенасі виконував італієць Еліа Сала, і зроблене ним не мало аналогів у Києві. Здається, все багатство мавританського, орієнталістського напрямку знайшло відображення в оздобах кенаси. Особливо вражаючою була стеля, що нагадувала казкові сталактитові склепіння печер. Надзвичайно складні й витончепо-примхливі візерунки вкривали все, для того призначене в екстер'єрі та інтер'єрі. Крім ретельно прокреслених і відтворених у цементі архітектурних і скульптурних оздоб кенаси, впадали в око і металеві деталі, що дотепер, на жаль, збереглися лише частково. Це - ажурні гвинтові сходи, пара кованих ліхтарів-торшерів, розміщених обабіч парадного входу - ознаки осучасненого підходу архітектора до архаїчної за призначенням споруди. І досі милують око важкі окуті двері, складний малюнок віконних заповнень, кольорове скло тощо.
На превеликий жаль, в ході ремонтно-реконструктивних робіт 1968 р. зіпсовано декор зали за рахунок найбільш "загрозливих" сталактитових деталей стелі. Тоді ж знищено написи арабською в'яззю довкола порталу. Дещо раніше розібрано дуже важливу й цінну деталь споруди - унікальний в Києві гофрований цинковий купол, що увінчував кенасу, надаючи їй неповторного вигляду і подібності до куполів Середньої Азії. Ще пізніше безжально знищено й огорожу та ажурну, тотожнього малюнку, хвіртку, що закривала вхід до заглибленого порталу.
В радянські часи діяльність караїмської громади була заборонена, в споруді розміщувались просвітні заклади, ляльковий театр, кінотеатр, а з 1981 року – республіканський будинок актору.
Kulta ē ka tika uzcelta 1898. -1902. gadā pē c Kijevas karaī mu kopienas pasū tī juma. Un, lai gan Kijevā tolaik tā du nebija vairā k par 300, starp tiem bija diezgan turī gi cilvē ki, kuri varē ja atļ auties iegā dā ties zemes gabalu pilsē tas centrā , pasū tī t oriģ inā lu projektu un nodroš inā t bū vniecī bu.
Projekta autors ir slavenais arhitekts Vladislavs Gorodetskis. Iekā rtota ar š auru fasā di gar ielas apbū ves lī niju, starp tolaik biež i vien vecmodī gi balinā tā m mā jā m, kenasa patieš ā m izskatī jā s iespaidī gi - un arhitektū ra, un krā sa, un dī vaina austrumu pirts. Prasmī gi pā rzinot vē sturiskos stilus, V. Gorodeckis š ī s zinā š anas mā kslinieciski interpretē ja, neatkā pjoties no pirmā acu uzmetiena no iedibinā tajā m stila iezī mē m un vienlaikus savā veidā komponē jot arhaiskus elementus tī ri modernos š auras zemes apstā kļ os. , ņ emot vē rā pilsē tplā noš anas prasī bas.
Skulpturā los un apdares darbus kenasā veica itā liete Elia Sala, un viņ a darbam Kijevā nebija analogu. Š ķ iet, ka visa mauru, austrumnieciskā virziena bagā tī ba ir atspoguļ ota kenasas dekorā cijā s. Ī paš i iespaidī gi bija griesti, kas atgā dinā ja pasakainā s alu stalaktī tu velves. Ī paš i sarež ģ ī ti un eleganti dī vaini raksti apklā ja visu, kas paredzē ts eksterjeram un interjeram. Papildus rū pī gi ieskicē tiem un cementā atjaunotiem arhitektoniski skulpturā liem rotā jumiem kenas, uzkrī toš as un metā la detaļ as, kas diemž ē l saglabā juš ā s tikai daļ ē ji. Tā s ir až ū ras spirā lveida kā pnes, kaltas dzelzs stā vlampu pā ris, kas izvietoti abā s pusē s galvenajai ieejai – arhitekta modernizē tā s pieejas arhaiskajai ē kai pazī mes. Joprojā m acij tī kamas smagas slē ģ u durvis, sarež ģ ī ts logu aizpildī jumu raksts, vitrā ž as u. c.
Diemž ē l 1968. gadā remonta un rekonstrukcijas darbu gaitā tika sabojā ts zā les dekors griestu "draudī gā ko" stalaktī tu detaļ u dē ļ . Tajā paš ā laikā tika iznī cinā ti arā bu valodas uzraksti ap portā lu. Nedaudz agrā k tika demontē ta ļ oti svarī ga un vē rtī ga ē kas detaļ a - Kijevā unikā ls gofrē tais cinka kupols, kas vainagoja kenasu, pieš ķ irot tai unikā lu izskatu un lī dzī bu ar Vidusā zijas kupoliem. Arī vē lā k ž ogs un tā da paš a raksta až ū ra vā rti, kas slē dza ieeju dziļ ajā portā lā , tika než ē lī gi iznī cinā ti.
Padomju laikos karaimieš u kopienas darbī ba bija aizliegta, ē kā atradā s izglī tī bas iestā des, leļ ļ u teā tris, kinoteā tris, kopš.1981. gada - Republikā ņ u aktieru nams.