В західній частині Жупної площі розташований костел святого Стефана - храм, зведений капуцинським орденом. Ченці-капуцини вперше прибули в Братиславу з Австрії в 1676 році. Спочатку вони оселилися на Михалській вулиці і використовували для своїх богослужінь каплицю святої Катерини. У 1711 році на площі трикутної форми постав монастир і костел, освячений іменем святого Стефана.
Церкву перебудовували кілька разів. У 1860 році храм постав перед парафіянами в тому вигляді, яким ми бачимо його зараз. За традиціями капуцинів, костьол позбавлений дзвіниці і досить просто прикрашений. Над головним входом з вікном-розеткою є ніша, в якій встановлена скульптура покровителя церкви - святого Стефана. Її створив місцевий зодчий Антон Брандл.
Церковні меблі, в тому числі амвон і лави, виконані з дерева і прикрашені інкрустацією, типовою для капуцинських костелів західної Словаччини. Головний вівтар святого Стефана виконаний в бароковому стилі в 1737 році братом Удальріхом з Вельса. Під костелом розташовуються глибокі катакомби, де раніше ховали багатих городян. Частина склепів з часом була пошкоджена через обвалення склепінь.
Перед костелом у 1725 році встановлена ще одна Чумна колона (інша – на Рибній площі) зі скульптурою Діви Марії Непорочної (Panna M?ria Immaculata). Її оточують скульптури янголів і балюстрада з кованою огорожею.
Zupnas laukuma rietumu daļ ā atrodas Svē tā Stefana baznī ca – kapucī nu ordeņ a celtā baznī ca. Pirmo reizi kapucī nu mū ki Bratislavā ieradā s no Austrijas 1676. gadā . Sā kumā viņ i apmetā s Mihalskas ielā un dievkalpojumiem izmantoja Svē tā s Katrī nas kapelu. 1711. gadā uz trī sstū rveida laukuma tika uzcelts klosteris un svē tā Stefana vā rdā iesvē tī ta baznī ca.
Baznī ca vairā kas reizes tika pā rbū vē ta. 1860. gadā baznī ca parā dī jā s draudzes locekļ iem tā dā formā , kā dā mē s to redzam š odien. Saskaņ ā ar kapucī nu tradī ciju baznī cai nav zvanu torņ a un tā ir vienkā rš i dekorē ta. Virs galvenā s ieejas ar rozetes logu atrodas niš a ar baznī cas patrona - Svē tā Stefana skulptū ru. To veidojis vietē jais arhitekts Antons Brandls.
Baznī cas mē beles, tostarp kanceles un soli, ir izgatavotas no koka un dekorē tas ar kapucī nu baznī cā m Slovā kijas rietumos raksturī giem ielaidumiem.
Svē tā Stefana galveno altā ri baroka stilā.1737. gadā izgatavoja brā lis Udalrihs no Velsas. Zem baznī cas atrodas dziļ as katakombas, kurā s agrā k tika apglabā ti bagā ti pilsoņ i. Daž as kapenes laika gaitā tika bojā tas velvju sabrukš anas dē ļ.
1725. gadā baznī cas priekš ā tika uzstā dī ta vē l viena Mē ra kolonna (cita - Zivju laukumā ) ar Jaunavas Marijas Immaculata (Panna M? Ria Immaculata) skulptū ru. To ieskauj eņ ģ eļ u skulptū ras un balustrā de ar kaltas dzelzs ž ogu.