Перший романський храм на цьому місці був побудований у ХІ або у першій половині ХІІ століття і належав бенедиктинцям, про що свідчить булла папи Григорія ІХ 1229 року. У 1467 році костел був переданий Краківській академії. Пізніше будівля була розібрана і на її місці побудований готичний храм. У 1655 році під час шведської навали він був розграбований і спалений.
У 1677-1684 роках був побудований новий костел у стилі бароко. У нішах першого поверху встановлені скульптури святих Петра і Павла. Сучасні інтер’єри походять з другої половини XVIII століття. На початку ХХ століття проведена суттєва реконструкція храму за проектом архітектора Олександра Біборського.
Pirmā romā nikas stila baznī ca š ajā vietā tika uzcelta XI vai XII gadsimta pirmajā pusē un piederē ja benediktieš iem, par ko liecina pā vesta Gregora IX bulla 1229. gadā . 1467. gadā baznī ca tika nodota Krakovas akadē mijai. Vē lā k ē ka tika demontē ta un tā s vietā uzcelta gotiskā baznī ca. 1655. gadā zviedru iebrukuma laikā tas tika izlaupī ts un nodedzinā ts.
1677. -1684. gadā tika uzcelta jauna baroka baznī ca. Pirmā stā va niš ā s uzstā dī tas svē to Pē tera un Pā vila skulptū ras. Mū sdienu interjers ir datē ts ar 18. gadsimta otro pusi. Divdesmitā gadsimta sā kumā pē c arhitekta Oleksandra Biborska projekta tika veikta nozī mī ga baznī cas rekonstrukcija.