Балтійська осінь. Частина 1. Латвія >>>
…за вікном автобуса промайнув стовпчик з символом Євросоюзу та написом «Estonia». В порівнянні з Латвією на перший погляд нічого не змінилось – все той же жовто-червого-зелений мішаний ліс, все ті ж маленькі села/хутори через які де-інде проглядається берег моря… Хоча, чим далі на північ, тим частіше автобус мчав повз населені пункти, що складались не лише з одноповерхових дерев’яних будинків – іноді бачив і так звані «селища міського типу» з трьох-, чотирьохповерховими целяними багатоквартирними. Напевне, виникли при фабриках чи інших важливих об’єктах. Була одна зупинка – та й та для посадки/висадки пасажирів – у місті Пярну. Цілісного уявлення про головний курорт Естонії скласти не вдалося – та ж сама одноповерхова приватна забудова, невеличкі парки. Ось на горизонті вже з’явились талліннські передмістя. В’їхали в місто через ліс, через новий район.
Звернув увагу, що на в’їзді в місті були 2 невеликі торгівельні центри (майже як у нас). Перші враження – в місті багато транспортних розв’язок, причому не дуже зручних, друга – як тільки виїхали з лісу в місто на рівнину, то одразу стало видно історичний центр на пагорбі Тоомпеаа. Будинки в середмісті трьох-, чотирьохповерхові, з біло-сірої цегли, не нові (орієнтовно 1950-1960 роки), проте гарно збереглися. Нарешті, кінцева – автовокзал (естонською Bussijaam). Одразу ж на платформі розташовано T-kiosk, в якому серед іншого продаються квитки на міський транспорт. Купую e-CARD (2 євро заставна вартість) та кладу на карту 10 євро. Кошти на картці використовувати для оплати проїзду, вартість поїздки по картці €1,10, тривалість поїздки 60 хвилин, можливі пересадки. На трамваї №2 їдемо до нашого готелю. Виходимо на 5-й зупинці («Linnahall»), орієнтир – Морські ворота та башта «Товста Маргарита» і прямуємо до нашого готелю на набережній.
Я вдруге приїхав в Таллінн (вперше – в серпні 2012, розповідь тут) і район не впізнав. Сім років тому тут були старовинні одно-, двохповерхові (місцями навіть дерев’яні) будинки, зараз на їх місці або вже побудовані офісні центри зі скла і бетону, або будівництво ще триває. Готель наш називається «Tallink Express Hotel» (263 євро/5 ночей/твін), у 2012 був cусідій, але розташованій в тій же самій будівлі "Tallink SPA & Conference Hotel". Готелем повністю задоволені (тихо, дуже гарний сніданок, чудове розташування – 15 хвилин до Терміналу А морського порту, 10 хвилин до історичного центру, 5 хвилин до зупинки автобусу в аеропорт, 20 хвилин до залізничного вокзалу).
Поки поселились – вже сутеніє, в центр йти вже пізно, вирішуємо відвідати магазин «Rimi», який по пам’яті знаходився на іншому березі Адміралтейської затоки (по факту – марини для яхт та старовинного буксиру). Магазин знайшли не одразу (за останні 7 років на протилежному березі затоки побудували 3 великі мережеві готелі. Та й сам «Rimi» зазнав змін – тепер він знаходиться в середині великого торгівельного центру «Nautica Keskus», в якому представлені магазини багатьох відомих брендів на зразок H&M, New Yorker, Deichmann тощо. Після невеликого шопінгу повертаємось в готель.
Наступного дня після сніданку вирушаємо у Старе місто. Входимо через Морські ворота по вулиці Pikk.
Морські ворота. Ліворуч – "Товста Маргарита"
Ранок. Тихо і майже безлюдно. Церква Св. Олафа (Oleviste) вся в риштуваннях, тому, ймовірно, зачинена.
В наступному кварталі вирізняється архітектурний ансамбль «Три сестри» (там розміщено дуже дорогий готель).
"Три сестри"
Пр вулицях Pagari і Suurtuki виходимо до Кріпосної стіни (теж пам’ятка Талліна), під самою стіною проходить вулиця Laboratorium, де у будинку №22 знаходиться Український культурний центр та Українська Греко-Католицька Церква.
УГКЦ в Таллінні
Церква знаходиться у дворі і в той час була зачинена (служба того дня – лише вечірня). По вулиці Lai мимо старовинної будівлі театру наближаємося до Ратушної площі. Звернув увагу, що на будинках під дахом знаходяться гаки (голандський стиль), на який кріпилися троси, по яких втягувалися вантажі на верхні поверхи (східці у середньовічних будинках вузькі та круті).
Після площі Roheline Turg починається «відреставрований шик» – старі будинки в стилі арт-нуво сучасній реновації, багато дипломатичних місій, театр, будинок гільдії Св. Кнудта, зараз там знаходиться театральне училище.
Про «український слід» інформації немає.
Поруч – відомий «будинок біля дракона» (класика Талінського модерну).
Поступово спускаємось до Ратушної площі. Ось і старовинна Ратуша Талліна із неофіційним символом міста – Старим Томасом (флюгером у вигляді лицаря з довгими вусами). Зробивши фотосесію на площі, вирушаємо у Верхнє місто (безпосередньо сам замок Тоомпеаа), спочатку по вул. Данкрі, ненадовго звернувши до Церкви Св. Миколая (Niguliste) – зараз там музей церковного мистецтва, вхід платний – €8.
Церква Св. Миколая (Niguliste)
Здійснивши досить крутий підйом по східцях вулиці Люхіге-Ялг, виходимо безпосередньо у «Сад Данського короля» – невеличкий парк під кріпосною стіною, на якій розміщено дерев’яну галерею, дуже атмосферну. У відреставрованій башті Neitsitorn (виявляться, є ні багато, ні мало об’єктом Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО) розміщено одну з експозиції музею історії Талліна.
Башта "Neitsitorn"
Цей парк є пам’яткою про 100-річне правління Данії в Талліні. Антураж середньовіччя доповнюють металеві статуї трьох монахів-францисканців та старовинна гармата.
"Сад Данського Короля"
Також звідти відкриваються гарні види на нижнє місто.
Через середньовічні ворота виходимо у Верхнє місто, що фактично знаходиться у складі Таллінського замку. Домінантою Верхнього міста є 46-метрова башта Довгий Герман (побудована в 1370-му році), на щоглі якої майорить прапор Естонії, який піднімають щодня на сході Сонця і спускають на заході Сонця.
"Довгий Герман"
До башти прибудовано величний будинковий комплекс XVIII ст., в якому розміщено Рійгікогу – парламент Естонії.
Парламент Естонії
Поруч з парламентом знаходиться невеликий парк із розарієм та неодмінними лавочками. Майже навпроти, якщо йти по вулиці Toom-Koli середньовічна будівля Головпоштамту, а ще далі – Кафедральний (Домський) Собор. Зовні, як із середини, дуже аскетичний. Вхід 3 євро.
В Домському Соборі
У другій половині дня, між богослужіннями, в соборі проводяться концерти органної музики. За Домською площею повертаємо на вулицю Rahukohtu, яка закінчується оглядовим майданчиком, двома великими сувенірними магазинами (з широким вибором виробів з бурштину)...
...та будівлею Кабінету міністрів Естонії.
Після фотосесії з видами на морський порт, залізничний вокзал, старі квартали та сучасні райони (кожен обирає, види, які йому до душі)...
...та шопінгу, знову повертаємо до центру. На шляху – також фотографуємося на найвужчій вулиці Талліна (перший поворот ліворуч від Rahukohtu, якщо йти до центру). У Нижнє місто спускаємося по вулиці Пікк-Ялг, не такій крутій, як Люхіге-Ялг, але більш довгій (місцеві мешканці називають Пікк-Ялг «довга нога», а Люхіге-Ялг – «коротка нога»). З Нижнього міста знов через Ратушну площу через ворота Viru (та розташованого поруч квіткового ринку), виходимо на проспект Viru, першою будівлею на якому є 23-поверховий готель Viru, перші 6 поверхів якого займає сучасний універмаг Viru Keskes (побудований у 1984 році). Магазинів та бутиків в універмазі понад 100, кафе небагато, але всі вони чомусь з ресторанними цінами та претензіями на високу кухню.
Цікава історія з WC. У Viru Keskes вони платні (0,2 євро однією монетою), доступ організовано через турнікет. Для тих, хто не має монети вказаного номіналу, встановлено автомат для розміну. Автомат розмінює монети 1, 2 євро та купюру 5 євро.
Асортимент та ціни в кафе в універмазі не вразили, то вирішили пообідати навпроти – в одному з кафе в кварталі «Роттерман».
Квартал «Роттерман» – це історичний район навпроти порту (побудовано в другій половині 19 ст.). Він являв собою промзону ізпортоіими складами та невеличким заводом по виробництву будівельних матеріалів із знаменитою димовою трубою. У другій половині ХХ ст. виробництва були закриті, а район деякий час перебував у занепаді. У історію кінематографу він увійшов як місце зйомки фантастично-філософського фільму «Сталкер». У 2000-х рр. будівлі кварталу було частково знесено (але димову трубу залишено для історії), а ті, що залишились, переобладнали під сучасні офіси, мистецькі галереї, кафе, магазини.
Обідали в мережевому кафе «VAPIANO» (доводилося відвідувати заклади цієї мережі в Німеччині), 16 євро на двох, цілком пристойно. Трохи здувивало, що частина персоналу – відверто індо-пакистанської зовнішності (до того, вихідців з Азії в Латвії та Естонії, нетуристів, взагалі не бачив). Напевне, приїхали в Таллін в рамках внутрішньо корпоративної релокації.
Після обіду вирішуємо продовжити тему шопінгу. Для цього відправляємося в ТЦ "Prisma" (пам’ятаю його ще по поїздці 2012 року), їдемо автобусом №17. Цікавий нюанс по спобу оплати: при оплаті проїзду з E-card, на день списується лише 3 поїздки (це я з’ясував вже після повернення), як бути якщо в день користуєшся міським транспортом 4 рази та більше – не зрозуміло. Контролерів у міському транспорті не бачив жодного разу. Їхати недовго, приблизно хвилин 15.
За минулі 7 років (з часу мого попереднього відвідування) ТЦ «Prisma» дуже змінився – до нього прибудували інший ТЦ («Kristina») значно більший за розмірами. Це вже не центр, район навколо типові 4-5 поверхові будинки (орієнтовно 1953-1963 років), але дуже доглянуті, без креативно засклених балконів та супутникових антен, нещодавно реставровані.
ТЦ «Prisma- Kristina» вразив не тільки розмірами, а й асортиментом, крім широковідомих транснаціональних брендів, чимало також місцевих марок, а також марок країн Скандинавії. Ввечері повертаємося до готелю. Назавтра – ранній підйом і денний круїз до Хельсінки (буде окрема розповідь).
На третій день вирішили відвідати "Lennusadaam" – Морський музей Естонії. До нього можна дістатись автобусом №73, від найближчої до нас зупинки, що біля "Товстої Маргарити" (називається "Linnahall") їхати всього 2 зупинки, але вони виявились досить довгими, що не характерно для Талліна. До такого висновку ми дійшли, вирішивши прогулятись. Зате побачили багато цікавого. Але про все по порядку. Коли йти від нашого готелю по вулиці Sadaama в напрямку історичного центру, на себе звертає увагу досить дивна монументальна споруда на самому березі моря. Здалеко вона схожа на великий нерівний п’єдестал неправильної форми, за верхню поверхню якого по східцях з перилами піднімаються поодинокі перехожі, судячи з усього без певних цілей, просто погуляти.
Як виявилося, це «Linnahall» – грандіозний спортивно-концертний комплекс, побудований частково під землею. Він (разом з кількома іншими спортивними об’єктами) будувався до ХХІІ Олімпійських Ігор 1980 року. Місткість споруди – 5300 глядачів в концерному залі, та близько 1000 місць на хокейній арені. В теперішній час будівлю обладнано вертолітним майданчиком, Tallinn Linnahall Heliport, з постійними польотами до Гельсінкі, і невеликим портом для катерів компанії Linda Line. Судячи з зовнішнього вигляду, Linnahall за прямим своїм призначенням зараз не використовується, принаймні на сайті (www.linnahall.ee) ніяких заходів не заплановано, є тільки інформація про минулі події та архівні фото.
"Linnahall". Два в одному: Палац cпорту і Концертний pал. Останні 10 років не функціонує :-(
Але я трохи відволікся. Від автобусної зупинки з усе тією ж назвою «Linnahall» звертаємо на вулицю Suur-Patarel. Тут починається зовсім інший Таллін – квартал однакових 2-3 поверхових будинків, декорованих під старовину.
А трохи далі – малоповерхові новобудови у сучасному, так званому «скандинавському» стилі.
Хоча з іншого боку вулиці побудовані житлові будинку різного віку, різних стилів.
Спускаємося на вулицю Kalaranna, яка веде безпосередньо до Морського музею і з якої відкриваються непогані види на морський порт та Linnahall. Щодо самого Музею. Його експозиція складається з відкритої та закритої. Відкрита – це передусім старовинний криголам «Suur-Tool» (Сюр-Тилль), побудований у 1913 році.
А також іще близько 10 невеликих суден, рибацькі, буксири, прикордонні (деякі пришвартовані на причалі), деякі вже встановлені на березі.
На відкриту експозицію та судна вхід безкоштовний (принаймні, квиток куплений у ангар, де міститься закрита експозиція, в мене ніхто не перевіряв). В ангарі (будівлі – колишній ангар повітряної гавані, коротше кажучи – сховище для гідропланів,побудовано на початку 20 ст., що характерно – напівкруглий дах проектувався без креслень) експонується підводний човен «Lembit» (довжина 56 м, побудовано у 1934 році)...
...гідроплан (про нього чомусь мало інформації, а взагалі техніка дуже цікава), а також всі транспортні засоби та обладнання, що виготовлене (знайдено) на території Естонії – байдарки, вітрильники,буєри (вітрильники на лижах для перегонах на льоду), бакени, буйки і т. п. Звичайно, піднявся на борт підводного човна (оскільки, у нас немає таких як впринципі :-( ). Все цікаво, але дуже тісно. Як моряки пересувалися швидко під час тривоги – загадка. А от про єдиний гідроплан – інформації замало, просто вісить собі під стелею і все.
Навіть зробити його гарне фото – проблемно. Ще в музеї розміщені спеціальні кабіни, де бажаючи можете відчути на собі певні природні явища – вітер різної швидкості, хвилювання моря різної сили тощо. При музеї, звичайно, є сувенірні магазини. Мені півтори години в ангарі вистачило. Є звісно, екскурсанти, що приходять сюди весь день. Забув додати, що вартість квитка для дорослих 15 євро.
Виходимо на зупинку автобуса 73, щоб повернутися в центр. Автобус ходить досить рідко (3 рази на годину). Роздивляємося навкруги. Просто біля зупинки побудовано, на мою думку, просто зразково-показовий житловий масив:
Доїзжаємо автобусом до кінцевої зупинки (Mere puiestee), де знаходиться невеликий ринок народних промислів, переважно виробів з вовни. Зробивши деякі покупки, продовжуємо шлях в центр. Мета – обід у кафе самообслуговування «Lido». Кафе знаходиться в бізнес-центрі в цікавому місці – навпроти будівлі Національної опери Естонії та Концертної зали «Естонія». Ці два культурні заклади знаходяться в одній великій симетричній будівлі:
З іншого боку (вікна кафе виходять саме на нього) – ні більше, ні менше, Музей Національного банку Естонії:
Для порівняння, сам Національний банк Естонії виглядає так:
Після цього вирушаємо до парку «Кадріорг». Для цього підходять трамваї маршрутів №1 та 3. В Талліні курсують звичайні трамваї та трамваї ретро-вінтажного вигляду, присвячені певним історичним особам. Нам дістався трамвай ретро-вінтажного вигляду, присвячений Юліусу Куперьянову (герою війни Першої Світової війни на боці Естонії):
До парку їхати зовсім недовго,не більше 10 хвилин. На шляху до парку трамвай проїхав повз Таллінський Університет (на диво сучасна споруда, що впринципі пояснюється його віком – створений у 2005 році. Можливо, напротивагу головному ВНЗ Естонії – Тартуському Університету, що засновано у 1632 році).
Кадріорг – є найбільшим парком не тільки Таллінна, а й всієї Естонії. Його будівництво розпочато ще в 1713 році і при його будівництві були використані найбільш характерні прийоми паркового мистецтва XVII-XVIII ст. Найбільш популярними місцями парку є околиці Лебединого ставка...
...а також головний променад, що веде до палацу. В парку знаходиться Художній музей...
...Музей сучасного мистецтва (музей KUMU), а також резиденція Президента Естонії. Крім того, в парку встановлені монументи деяким діячам естонської культури. Перед художнім музей розбито декілька прекрасних квіткових клумб, а також фонтанів (восени вже не працівали) з міфологічними мотивами:
Звернув також на себе уваги ряд лавочок, кожна з яких була присвячена одному з архітекторів (ландшафтних дизайнерів) парку:
Трохи вище парку знаходиться резиденція президента Естонії. Виглядає досить скромно, але з неабияким смаком:
Резиденція президента Естонії
Напроти резиденції, на галявині помітив ось такі об’єкти:
Вони були ідентифіковані мною як бджолині вулики. Чомусь одразу подумалося про «український слід у Таллінні» (2005-2010 рр.).
Але ця табличка поруч дала зрозуміти, що президентські адміністрації Словенії та Австрії підсуєтилися раніше…
До музею сучасного мистецтва (його ще називають KUMU) вирішили не йти, подальший план – через парк вийти на набережну, а потім пройти (чи підїхати) до пляжу «Піріта» та, можливо, «Співочого поля». Але дощ та масштабні дорожні роботи (через які було змінено рух автобусів, а тротуари взагалі були закриті через укладання асфальту – в дощ (!), так само як і в нас) змінив плани. Але ще трохи про парк «Кадріорг». Він чудовий! Широкі алеї, різні види дерев, неширокі канали з водоспадами і т. д. Багато бігунів,та просто гуляючих, є й іноземні туристи.
На набережній впорядковуються зони відпочинку. Крім асфальтування, викладаються клумби, при нас з вантажівки з краном вивантажували та встановлювали в певному порядку камені чудернацьких форм.
Лавочки та тенісні столи вже встановлені. Протилежний бік набережної (шосе) також впорядковується – 7 років тому там були старі 1-2 поверхові будинки, переважно дерев’яні,за цей час їх знесли, а на їхньому місці будують нові квартали.
Ну і як же без виду на море:
Що можна сказати – Таллінн розвивається в правильному напрямку.
Останній повний день в Естонії. На цей день запланували одноденну поїздку в друге за величиною місто Естонії, засноване ще у 1030 році київським князем Ярославом Мудрим, назване ним Юрьєвим, а нині – її наукову та культурну столицю – місто Тарту. З Таллінна можна дістатись 2 способами: електричкою або автобусом. Перший варіант: поїзд у дорозі 2 години (в один бік), вартість проїзду 10-12 євро; другий варіант – автобус в дорозі 2,5 години (в один бік), вартість поїздки 5-15 євро також в один бік. Враховуючи, що залізничні вокзали в обох містах ближче до центру, ніж автобусні, обрали першій варіант.
Квитки купував напередодні через інтернет (якщо купувати безпосередньо в касі на вокзалі, буде на 15% дорожче). Неділя. Ранок, пасажирів дуже багато. Вокзал у Таллінні не наскрізний (як, наприклад, в Києві, а тупиковий). Наш поїзд прийшов лише за 10 хвилин до відправлення, відправилися з точністю до хвилини. Естонія не пов’язана прямими залізничними рейсами з іншими країнами, тому всі поїзди тут однаково приміські, експресів далекого слідування немає.
Вільних місць майже немає. Поїзди дуже якісні, виробництва Швейцарії, обидва поїзди в нашому випадку були дизельні.
На виїзді з міста проїхали повз головний стадіон країни «Калев» та велике озеро Юлемісте. Зупинки були частими. В Тарту прибуваємо вчасно. Вокзал дуже старовинний (таке враження, що взагалі дерев’яна будівля, на відміну від Талліна – там будівля вокзалу приблизно 1970-х рр.).
В Тарту від вокзалу до центру міста йти приблизно хвилин 20, при бажанні можна підїхати автобусом. Прямо від вокзалу до центру відходить вулиця J. Kuperjanovi, але йти нею не дуже зручно, вона часто петляє. Архітектура – різноманітна:
Якщо пройти трохи вправо, то можна йти по вул.Tiigu, вона пряма і дістанетесь до центру швидше. Від перехрестя вул.Tiigu та вул. Akademia, де розташована сучасна студентська бібліотека з невеличким сквером, починається студентський район.
В Тарту знаходяться основні ВНЗ країни: Тартуський державний (класичний) університет, Медичний коледж, Художній коледж, Коледж інформаційних технологій, Військовий коледж (це при тому, що населення міста близько 93 тисяч жителів). На протилежному боці вулиці, якщо спуститись трохи вниз (а Тарту виявилось дуже пагорбистим містом, для полегшення підкорення висот існують дуже старі дерев’янні східці ) розташований центральний театр міста – «Teater Vanemuine», у великій дуже сучасній будівлі. А всього театрів різних жанрів у місті нараховується шість.
По досить крутій вул. W.Struve (названо на честь видатного аістрофізика В. Я. Струве) можна піднятися на університетський пагорб, де знаходиться старовнниа обсерваторія, з якою пов’язана наукова діяльність всіє династії фізиків Струве. Але ми пішли іншим шляхом – по вул. Ulikooli (Університетській) до перетину з вул. Promenaadi (від неї вгору на пагорб починаються старовинні дерев’яні східці), а в провулку перед самим пагорбом, на стінах будинків зображені дуже тематичні графіті (фото, нажаль, немає) – вони присвячені ретро-кінематографу (в 2018 році відзначалося 100-річчя кінематографу Естоніі).
А на самій вуличці встановлено дуже дивну скульптурну композицію – на металевій лавочці становлені скульптури видатного естонського письменника Едуарда Вільде (Eduard Vilde) та ірландського драматурга Оскара Уайльда (Oscar Wilde). Співзвучність прізвищ, а також той факт, що О. Уайльд відвідував Тарту у 1890 році і теоретично міг перетнутись з Е. Вільде, сподвигла автора на такий шедевр. Пам’ятник мало примітний, я побачив його випадково,якщо комусь цікаво – орієнтиром може бути старовинна будівля з червоної цегли (колишня типографія).
Отже по східцям підіймаюсь на пагорб, до старовинної, майже 200-річної обсерваторії.
Дорога грунтова, дуже аутентична :-). Поступово вона переходить в Ангельський міст (1814-1816 року, виготовлений з дерева), під мостом проходить похила вулиця Loosi, яка веде до центральних площ та Ратуші.
Ангельський міст
З іншого боку мосту – пагорб Домберг, де знаходиться Музей Тартуського Університету та руїни Домського Собору.
Від мосту до музею тягнеться невеличка алея, з обох боків якої встановлені борди з інформацією про найвидатніших науковців, діяльність яки була пов’язана з Тартуським університетом:
У невеличкому сквері поруч встановлений дуже оригінальний пам’ятник – велика металева печатка з зображенням першого ректора університету Йохана Скітте (Johan Skytte), а на відтиску – герб університету і відповідні написи естонською та німецькою мовами (на момент створення Тарту був німецьким містом і називався Дерпт):
Далі по вул. Лоосі спускаємося в центр. Цетром міста є дві площі – площа М. І. Пирогова (з пам’ятником знаменитому лікарю) та Ратушна площа. Їх розділяє безпосередньо сама Ратуша. На Ратушній площі встановлено фонтан із життєстверджувальною композицією «Студенти, що цілуються» (хлопець і дівчина під парасолею). Оригінальність фонтану ще й в тому, що вода подається не тільки знизу, з басейну фонтану, а й зверху – безпосередньо з парасолі:
Крім ВНЗ та театрів, Тарту відзначається й своїми дещо незвичними музеями. Окрім вищезгаданого Музею університету, в місті також є художній музей, музей іграшки, музей міського жителя 19 ст., музей друкарської справи, музей спорту та олімпійських ігор тощо. Останній, до речі, знаходиться зовсім поруч з Ратушною площею – достатньо пройти метрів 100 по вул. Ruuti (на якій, якщо цікаво, набільше скупчення кафе, але переважно фастфуд). Зовсім поруч – і красива Церква Св. Яна, побудована з червоної цегли.
А якщо перети на паралельну вулиця (вже згадувану трохи раніше Ulikooli, то можна побачити і сам головний корпус Таллінського університету. Будівля настільки класична і монументальна, що тільки по зовнішньому вигляду (без вивіски) можна зробити висновок, що в ній знаходиться або кількасотрічний класичний ВНЗ або якась дуже серйозна урядова установа:
Університет Тарту, головний ВНЗ Естонії
Закінчуємо з Тарту середньовічним і рушаємо в бік Тарту сьогоднішнього і Тарту майбутнього. А саме на набережну місцевої ріки Emajogi. З набережної відкриваються гарні види на білий арочний пішохідний міст, багатоповерхівки сучасного Талліна – 15-поверховий бізнес-центр, та 23-поверховий оригінальний білий житловий будинок циліндричної форми «Tiigutorn».
Вид з набережної на сучасний Тарту
За яким сховався науково-розважальний центр AXXAA з музеєм науки та діючим планетарієм. Але туди ми вже не дійшли. Пообідали в «Vapiano»у великому ТЦ «Kvartal», хоча вже пізніше на іншому поверсі побачили місцевий аналог "Lido". Трохи перепочивши у парку поруч, вирушили до залізничного вокзала, йшли вже іншою дорогою, вздовж широкої та швидкісної вулиці Riigi, яка, я так розумію, за містом переходить у Ризьку трасу. Єдиним об’єктом на нашому шляху, що заслуговував на увагу, був Військовий коледж.
Військовий коледж
З віддаленням від центру та наближенням до вокзалу, типові цегляні будинки поступалися місцем дерев’яним або комбінованим. Незважаючи на суботу, на вулицях було тихо і майже порожньо. Такою неспішністю і спокоєм і запам’яталося мені друге за величиною місто Естонії.
День від’їзду. Рейс об 11:40, сніданок в готелі в неділю тільки з 08:00 (в інші дні з 07:00). Спускаємося вниз з речами на півгодини раніше (речі можна при цьому залишити на стелажах у спеціальній кімнаті за рецепцією). Автобус відходить від Терміналу А порту о 08:52. За 30 хвилин вже в аеропорту. В R-кіоску повертаю карту (одразу виплачують залишок коштів та вартість самої картки) та отримую tax-free (процедура: спочатку у вікні CUSTOM проштампувати чеки, а вже після після проходження всіх контролів, біля гейту 1, в кіоску обміну валют вам повернуть кошти готівкою). Вилетіли вчасно стандартним Візейрівським Airbus. Трохи незвично було, що екіпаж на борту був не естонським, не українським, а польським, все було дуже ввічливо, по-європейськи.
Такою ж європейською країною і залишиться в моїй уяві Естонія. Країна, що за минулі 7 років (з моменту мого минулого відвідання) значно просунулась і продовжує просуватися в європейські цивілізаційні структури, причому без руйнування, а тільки із збереженням свого національного минулого.
Балтійська осінь. Частина 3. Фінляндія >>>
Baltijas rudens. 1. daļ a. Latvija>>>
… aiz autobusa loga pazibē ja kolonna ar Eiropas Savienī bas simbolu un uzrakstu "Igaunija". Salī dzinot ar Latviju, no pirmā acu uzmetiena nekas nav mainī jies - tas pats dzelten-sarkanzaļ ais jauktais mež s, visi tie paš i mazie ciematiņ i/ciemiņ i, caur kuriem kaut kur redzama jū ra...Lai gan, jo tā lā k uz ziemeļ iem, jo biež ā k autobuss traucā s garā m. iedzī votā ju skaits. punktus, kas sastā v ne tikai no vienstā vu koka mā jā m - daž kā rt redzē tas un tā sauktā s "pilsē tas tipa apmetnes" ar trī s, č etrstā vu daudzdzī vokļ u ē kā m. Droš i vien radusies rū pnī cā s vai citos svarī gos objektos. Bija viena pietura - gan pasaž ieru iekā pš anai/izkā pš anai - Pē rnavas pilsē tā . Nebija iespē jams iegū t pilnī gu priekš statu par Igaunijas galveno kū rortu - to paš u vienstā vu privā to ē ku, maziem parkiem. Pie apvā rš ņ a jau parā dī juš ā s Tallinas priekš pilsē tas.
Braucā m uz pilsē tu pa mež u, cauri jaunai zonai.
Atzī mē jot, ka pie ieejas pilsē tā atradā s 2 mazi iepirkš anā s centri (gandrī z kā pie mums). Pirmie iespaidi - pilsē tā ir daudz transporta mezglu, turklā t ne pā rā k ē rti, otrs - tiklī dz izbraucā m no mež a uz pilsē tu lī dzenumā , uzreiz kļ uva redzams vē sturiskais centrs Toompeaa kalnā . Mā jas centrā ir trī s, č etrstā vu, no baltiem un pelē kiem ķ ieģ eļ iem, nav jaunas (aptuveni 1950-1960), bet labi saglabā juš ā s. Beidzot beigas - autoosta (igauņ u valodā Bussijaam). Tieš i uz platformas atrodas T-kiosks, kurā , cita starpā , tiek pā rdotas sabiedriskā transporta biļ etes. Nopē rku e-KARTI (2 eiro ķ ī las vē rtī ba) un uzlieku uz kartes 10 eiro. Kartē esoš ie lī dzekļ i tiks izmantoti ceļ ojumu apmaksai, ceļ ojuma izmaksas uz kartes ir € 1.10, brauciena ilgums 60 minū tes, iespē jami pā rskaitī jumi. Ar tramvaju №2 dodamies uz savu viesnī cu.
Izbraucam no 5. pieturas ("Linnahall"), orientiera - Jū ras vā rtiem un torņ a "Resnā Margarita" un dodamies uz mū su viesnī cu krastmalā .
Es pē kš ņ i ierados Tallinā (pirmo reizi 2012. gada augustā , stā sts ) un apgabals nezinot. Pirms septiņ iem gadiem tur bija vecas vienstā vu, divstā vu (reizē m pat koka) mā jas, tagad to vietā vai nu bū vē ti biroju centri no stikla un betona, vai arī bū vniecī ba turpinā s. Mū su viesnī ca saucas "Tallink Express Hotel" (263 eiro / 5 naktis / twin), 2012. gadā bija kaimiņ os, bet atradā s tajā paš ā ē kā "Tallink SPA & Conference Hotel". Viesnī ca ir pilnī bā apmierinā ta (kluss, ļ oti labas brokastis, lieliska atraš anā s vieta - 15 minū tes lī dz A terminā lam jū ras ostai, 10 minū tes lī dz vē sturiskajam centram, 5 minū tes lī dz autobusa pieturai lī dz lidostai, 20 minū tes lī dz dzelzceļ a stacijai).
Kamē r iekā rtojā mies - jau tumst, vē lu doties uz centru, nolemjam apmeklē t veikalu "Rimi", kas pē c atmiņ as atradā s Admiralitā tes lī č a otrā pusē (patiesī bā - jahtu jahtu osta un senais velkonis). Veikals netika atrasts uzreiz (pē dē jos 7 gadus lī č a pretē jā krastā uzbū vē tas 3 lielas ķ ē des. H&M, New Yorker, Deichmann u. c. Pē c nelielas iepirkš anā s atgriež amies viesnī cā .
Nā kamajā dienā pē c brokastī m dodamies uz Vecrī gu. Iebraucam pa Pikstrī tas Jū ras vā rtiem.
Морские ворота. Pa kreisi — "Resnā Margarita"
Rī ts. Kluss un gandrī z pamests. Sv. Olafa (Oļ evistes) baznī ca ir visa mež ā , tā pē c, iespē jams, tā ir slē gta.
Nā kamajā ceturksnī izceļ as arhitektū ras ansamblis "Trī s mā sas" (ir ļ oti dā rga viesnī ca).
" Trī s mā sas "
Pagari un Suurtuki ielā s ejam uz cietokš ņ a mū ri (arī Tallinas orientieris), pie mū ra atrodas Laboratorium iela, kur pie mā jas Nr. 22 atrodas Ukraiņ u kultū ras centrs un Ukrainas grieķ u katoļ u baznī ca.
UGCC Tallinā
Baznī ca atrodas pagalmā un tika slē gta (tā s dienas dievkalpojums - tikai vakarā ). Pa Lai ielu, garā m vecajai teā tra ē kai, tuvojamies Rā tslaukumam.
Atzī mē jot, ka uz mā jā m zem jumta ir ā ķ i (holandieš u stilā ), uz kuriem tika piestiprinā tas virves, ar kurā m vilka kravas uz augš ē jiem stā viem (viduslaiku mā jā s kā pnes ir š auras un stā vas).
Pē c tam, kad Roheline Turg sā kas "atjaunots š iks" - vecie jū gendstila nami ar modernu remontu, daudzas diplomā tiskā s pā rstā vniecī bas, teā tris, Sv. Knudta ģ ildes nams, tagad ir teā tra skola.
Nav informā cijas par "Ukrainas taku".
Netā lu atrodas slavenā pū ķ u mā ja (Tallinas jū gendstila klasika).
Pamazā m nolaidieties lī dz Rā tslaukumam.
Š eit atrodas senais Tallinas rā tsnams ar pilsē tas neoficiā lo simbolu - Veco Tomasu (vē jrā dis, ko veido bruņ inieks ar garā m ū sā m). Pē c fotografē š anā s laukumā dodamies uz Augš pilsē tu (tieš i uz Toompea pili), vispirms uz ielas. Dankri, ī si pā rveidots par Sv.
Nikolajs (Niguliste) - tagad ir Baznī cas mā kslas muzejs, ieejas maksa - € 8.
Sv. Nikolaja (Nigulistes) pareizticī go baznī ca
Pē c diezgan stā va kā puma pa Luhige-Jalg ielas kā pnē m izejam tieš i blakus "Dā nijas karaļ a dā rzam" - nelielam parkam zem cietokš ņ a sienas, kurā atrodas koka galerija, ļ oti atmosfē ra. Viena no Tallinas vē stures muzeja ekspozī cijā m atrodas atjaunotajā tornī Neitsitorn (izrā dā s, ka tas ir vairā k vai mazā k iekļ auts UNESCO Pasaules mantojuma sarakstā ).
Neitsitorna tornis
Š is parks ir atgā dinā jums par Dā nijas 100 gadu valdī š anu Tallinā.
Viduslaiku svī tu papildina trī s franciskā ņ u mū ku metā la skulptū ras un sens lielgabals.
" Сад Датского Короля "
Ir arī skaisti skati uz lejaspilsē tu.
Caur viduslaiku vā rtiem mē s ieejam Augš pilsē tā , kas patiesī bā ir Tallinas pils daļ a. Augš pilsē tas dominē još ā iezī me ir 46 metrus garais vā cu tornis (celts 1370. gadā ), kura mastā plī vo Igaunijas karogs, kas katru dienu tiek pacelts saullē ktā un nolaiž ams saulrietā .
" Garā vā cu valoda "
Tornim ir pievienots majestā tisks 18. gadsimta mā ju komplekss, kurā atrodas Riigikogu – Igaunijas parlaments
Igaunijas parlaments
Blakus parlamentam ir neliels parks ar rož ukroni un svarī gā kajiem veikaliem.
Gandrī z otrā di, ja ejat pa ielu Toom-Koli viduslaiku ē ka Galvenā pasta nodaļ a, un vē l tā lā k - Katedrā les (Dome) katedrā le. Ā rē ji, tā pat kā iekš ē ji, viņ š ir ļ oti askē tisks. Ieeja - 3 eiro.
В Домском Соборе
Pē cpusdienā starp dievkalpojumiem katedrā lē notiek ē rģ eļ mū zikas koncerti. Doma laukumā atgriež amies Rahukohtu ielā , kas beidzas ar skatu laukumu, diviem lieliem suvenī ru veikaliņ iem (ar plaš u dzintara izstrā dā jumu izvē li) ...
...un Igaunijas Ministru kabineta ē ka.
Pē c fotosesijas ar skatu uz ostu, dzelzceļ a staciju, vecajiem kvartā liem un mū sdienu rajoniem (katrs izvē las sev tī kamā kos skatus) ...
un iepirkties, atpakaļ uz centru. Pa ceļ am - arī fotografē ts uz Tallinas š aurā kā s ielas (pirmais pagrieziens pa kreisi no Rahukohtu, ja brauc uz centru).
Lejaspilsē tā ejam pa Pikk-Jalg ielu, kas nav tik stā va kā Luhige-Jalg, bet garā ka (vietē jie Pikk-Jalg sauc par "garo kā ju" un Luhige-Jalg par "ī so kā ju"). No Lejaspilsē tas atkal caur Rā tslaukumu caur Viru vā rtiem (un blakus ziedu tirgum) izejam uz Viru prospektu, 23 stā vu viesnī cas Viru pirmo ē ku, kuras pirmos 6 stā vus aizņ em modernais Viru Keskes universā lveikals (celts 1984. g. ) . . Universā lveikalā ir maz veikalu un boutique vairā k par 100 kafejnī cā m, bet visas nez kā pē c ar restorā nu cenā m un pretenzijā m uz augsto virtuvi.
Interesants stā sts ar WC. Viru Keskē s tie ir maksas (0.2 eiro par monē tu), piekļ uve tiek organizē ta caur turniketu. Tiem, kuriem nav norā dī tā nominā la monē tas, tiek uzstā dī ts automā ts. Iekā rta apmaina monē tas 1.
2 eiro un 5 eiro.
Universā lveikala kafejnī cā klā sts un cenas nepā rsteidza, nolē mā m pusdienot iepretim - vienā no "Rotermana" kafejnī cā m.
Rotermanas kvartā ls ir vē sturisks rajons iepretim ostai (celts 19. gadsimta otrajā pusē ). Tā bija industriā la zona ar ostas noliktavā m un nelielu rū pnī cu bū vmateriā lu raž oš anai ar slaveno skursteni. Divdesmitā gadsimta otrajā pusē . raž oš ana tika slē gta, un apgabalā kā du laiku bija vē rojama lejupslī de. Kino vē sturē tā ienā ca kā fantastiskas filozofiskā s filmas "Stalker" uzņ emš anas vieta. 2000. gados. Kvartā la ē kas tika privā ti nojauktas (bet skurstenis tika atstā ts vē sturei), bet pā rē jā s tika pā rveidotas par moderniem birojiem, mā kslas galerijā m, kafejnī cā m, veikaliem.
Pusdienas ieturē jā m VAPIANO ķ ē des kafejnī cā (bija jā apmeklē š ī tī kla iestā des Vā cijā ), 16 eiro par diviem, diezgan pieklā jī gi.
Nedaudz pā rsteidza tas, ka daž i darbinieki pē c izskata bija atklā ti indopakistā ņ i (turklā t es nekad nebiju redzē jis Ā zijas pamatiedzī votā jus Latvijā un Igaunijā , netū ristus).
Iespē jams, ieradies Tallinā uzņ ē muma iekš ē jā s pā rvietoš anas ietvaros.
Pē c pusdienā m nolemjam paplaš inā t iepirkš anā s tē mu. Lai to izdarī tu, dodieties uz tirdzniecī bas centru Prisma (atceros viņ u ceļ ojumā.2012. gadā ), brauciet ar autobusu Nr. 17. Interesanta nianse par apmaksas veidu: norē ķ inoties par braucienu ar E-karti, dienā tiek atskaitī ti tikai 3 braucieni (uzzinā ju atgriež oties), kā tas ir, ja brauc ar sabiedrisko transportu 4 reizes dienā un vairā k - tā ir neskaidrs. Nekad neesmu redzē jis kontrolierus sabiedriskajā transportā . Brauciens ir ī ss, apmē ram 15 minū tes.
Pē dē jo 7 gadu laikā (kopš manas iepriekš ē jā s vizī tes stundas) tirdzniecī bas centrs Prisma ir ļ oti mainī jies - tam ir pievienots vē l viens tirdzniecī bas centrs (Kristī na).
Š is vairs nav centrs, teritorija ap tipiskā m 4-5 stā vu mā jā m (aptuveni 1953-1963), bet ļ oti labi kopts, bez radoš i iestiklotiem balkoniem un nesen restaurē tiem satelī tantenā m.
Tirdzniecī bas centrs Prisma-Kristina pā rsteidza ne tikai ar savu izmē ru, bet arī ar savu sortimentu, bez labi zinā miem starpvalstu zī moliem, daudziem vietē jiem zī moliem, kā arī zī moliem no Skandinā vijas. Vakarā atgriež amies viesnī cā . Nā kamajā dienā - agrā celš anā s un dienas kruī zs uz Helsinkiem (bū s atseviš ķ s stā sts).
Treš ajā dienā nolē mā m apmeklē t "Lennusadaam" - Igaunijas Jū ras muzeju. Uz to var nokļ ū t ar autobusu Nr. 73, no tuvā kā s pieturas, kas atrodas pie "Tolstojs Margaritas" (saukta par "Linnahall"), lai brauktu tikai 2 pieturas, tač u tā s bija pietiekami garas, kas Tallinai neraksturī gi. Pie š ā da secinā juma nonā cā m, kad nolē mā m pastaigā ties. Tajā paš ā laikā mē s redzē jā m daudz interesantu lietu. Bet viss ir kā rtī bā.
Ejot no mū su viesnī cas Sadaama ielā vē sturiskā centra virzienā , acī s iekrī t visai dī vaina monumentā la ē ka jū ras krastā.
No attā luma tas izskatā s kā liels nelī dzens neregulā ras formas pjedestā ls, aiz kura augš ē jā s virsmas kā pnes ar margā m kā pj atseviš ķ i garā mgā jē ji, š ķ iet, bez konkrē tiem mē rķ iem, lai vienkā rš i pastaigā tos.
Kā izrā dī jā s, š ī ir Linnahall – grandiozs sporta un koncertu komplekss, kas uzbū vē ts privā ti pazemē . Tā (kopā ar vairā kā m citā m sporta bū vē m) celta pirms XXII Olimpiskajā m spē lē m 1980. gadā . Objekta ietilpī ba ir 5300 skatī tā ju koncerna hallē un aptuveni 1000 sē dvietu hokeja arē nā . Ē ka paš laik ir aprī kota ar helikopteru nolidlauku Tallinas Linnahall Heliport, ar regulā riem lidojumiem uz Helsinki , un neliela osta Linda Line laivā m.
Spriež ot pē c izskata, Linnahall paš laik netiek izmantots paredzē tajam mē rķ im, vismaz vietnē ( www. Linnahall. Ee ) nekā di pasā kumi nav plā noti, ir tikai informā cija par pagā tnes pasā kumiem un arhī va bildes.
" Linnahall ". Divi vienā : Sporta pils un Koncertrallijs. Nedarbojas pē dē jos 10 gadus: - (
Bet es mazliet apjucis. No autobusa pieturas ar tā du paš u nosaukumu "Linnahall" pagriezieties uz ielu Suur-Patarel. Š eit sā kas pavisam cita Tallina – ceturtdaļ a tā du paš u 2-3 stā vu mā ju, kas iekā rtota senatnē .
Un nedaudz tā lā k - mazstā vu jaunbū ves modernā , tā saucamajā "skandinā vu" stilā .
Lai gan ielas otrā pusē bū vē visu vecumu, daž ā du stilu mā jas.
>>
Nokā pjam uz Kalaranna ielu, kas ved tieš i uz Jū ras muzeju un no kuras paveras labs skats uz ostu un Linnahall. Par paš u muzeju. Tā s ekspozī cija sastā v no atvē rtas un slē gtas.
Atvē rtais vispirms ir vecais ledlauzis "Suur-Tool" (Sur-Till), kas bū vē ts 1913. gadā .
Kā arī aptuveni 10 mazie kuģ i, makš ķ erē š ana, velkoņ i, robež a (daž i pietauvoti pie mola), daž i jau ir uzstā dī ti krastā .
Ieeja atklā tajā ekspozī cijā un tiesā ir bez maksas (vismaz neviens nav pā rbaudī jis manu biļ eti uz angā ru, kur atrodas slē gtā ekspozī cija). Angā rā (ē kas - bijuš ais gaisa ostas angā rs, ī sā k sakot - hidroplā nu novietne, celta 20. gs. sā kumā.
, kas raksturī gi - pusapaļ ais jumts projektē ts bez rasē jumiem) eksponē ta zemū dene "Lembit" (garums 56 m, celta 1934. gadā ) ...
hidroplā ns (par viņ u nez kā pē c maz informā cijas, un vispā r ekipē jums ļ oti interesants), kā arī visi Igaunijā raž otie (atrast) transportlī dzekļ i un ekipē jums - kajaki, buru laivas, bojas (buru laivas uz slē pē m ledus sacī kstē m), bā kas, bojas u. t. t. Protams, uzkā pa uz zemū denes (jo mums tā das principā nav: - (). no apmē ram viena hidroplā na - maz informā cijas, vienkā rš i pakarieties zem griestiem un viss.
Pat labi uzņ emt viņ u fotoattē lu ir problemā tiski.
Muzejā ir arī ī paš as kajī tes, kurā s var sajust noteiktas dabas parā dī bas - daž ā da ā truma vē ju, daž ā da stipruma jū ras viļ ņ us utt. Muzejā , protams, ir suvenī ru veikali. Man pietika ar pusotru stundu angā rā . Protams, ir tū risti, kas š eit ierodas visu dienu. Aizmirstot pievienot vē rtī bu pieauguš ajiem 15 eiro.
Izkā piet 73. autobusa pieturā , lai atgrieztos centrā.
Autobuss ir diezgan reti (3 reizes stundā ). Mē s skatā mies apkā rt. Tikko pieturā uzbū vē ja, manuprā t, tikai paraugdzī vojamo rajonu:
Ar autobusu braucam lī dz gala pieturai (Mē res puiestee), kur ir neliels tautas amatniecī bas tirdziņ š , pā rsvarā no ā rpuses raž oti izstrā dā jumi. Pē c daž iem pirkumiem turpinā m ceļ u uz centru. Mē rķ is ir pusdienas Lido paš apkalpoš anā s kafejnī cā.
Kafejnī ca atrodas biznesa centrā interesantā vietā – iepretim Igaunijas Nacionā lajai operai un Igaunijas koncertzā lei. Š ī s divas kultū ras iestā des atrodas vienā lielā simetriskā ē kā :
No otras puses (no kafejnī cas logiem paveras skats uz to) - ne vairā k, ne mazā k Igaunijas Nacionā lā s bankas muzejs:
Salī dzinā jumam pati Igaunijas Nacionā lā banka izskatā s š ā di:
Pē c tam dodamies uz Kadriorgas parku. Š im nolū kam ir piemē roti marš ruta №1 un 3 tramvaji. Tallinā kursē regulā ri tramvaji un retro-vintage tramvaji, kas veltī ti noteiktā m vē sturiskā m personā m. Mē s ieguvā m Jū liusam Kuperjanovam (Pirmā pasaules kara varonim Igaunijas pusē ) veltī tu retro vintage tramvaju:
Lai dotos uz parku, ir ļ oti ī ss laiks, ne vairā k kā.10 minū tes. Pa ceļ am uz parku tramvajs pabrauca garā m Tallinas Universitā tei (pā rsteidzoš i moderna ē ka, kas principā ir sava vecuma dē ļ - izveidota 2005. gadā . Iespē jams, pretī galvenajai universitā tei Igaunijā - Tartu Universitā tei, dibinā ta 1632. gadā ).
Kadriorga ir lielā kais parks ne tikai Tallinā , bet arī visā Igaunijā.
Tā celtniecī ba tika uzsā kta 1713. gadā , un tā s bū vniecī bas laikā tika izmantotas raksturī gā kā s XVII-XVIII gadsimta parka mā kslas metodes. Populā rā kā s vietas parkā ir Gulbju dī ķ a apkā rtne ...
...kā arī galvenā promenā de, kas ved uz pili. Parkā atrodas Mā kslas muzejs ...
...Laikmetī gā s mā kslas muzejs (KUMU muzejs), kā arī Igaunijas prezidenta rezidence. Turklā t parkā ir pieminekļ i daž ā m Igaunijas kultū ras figū rā m.
Mā kslas muzeja priekš ā atrodas vairā kas skaistas puķ u dobes, kā arī strū klakas (rudenī vairs nedarbojas) ar mitoloģ iskiem motī viem:
Ņ emiet vē rā arī vairā kus soliņ us, no kuriem katrs bija veltī ts kā dam no parka arhitektiem (ainavu dizaineriem):
Mazliet virs parka atrodas Igaunijas prezidenta rezidence. Izskatā s diezgan pieticī gi, bet ar duci garš u:
Igaunijas prezidenta rezidence
Pretī dzī vesvietai, zā lienā , pamanī ju š ā dus objektus:
Es tos identificē ju kā biš u pierā dī jumus. Nez kā pē c uzreiz iedomā jos par "Ukraiņ u taku Tallinā " (2005-2010).
Bet š ī zī me blakus skaidri norā dī ja, ka Slovē nijas un Austrijas prezidentu administrā cijas ir iesaistī juš ā s agrā k ...
Nolē mā m neiet uz Modernā s mā kslas muzeju (sauktu arī par KUMU), nā kamais plā ns ir iet cauri parkam lī dz krastmalai un tad ar kā jā m (vai braukt augš ā ) uz Piritas pludmali un, iespē jams, Dziedā š anu. Lauks.
Bet lietus un vē rienī gie ceļ u darbi (kuru dē ļ tika mainī ta autobusu kustī ba, un asfalta ieklā š anas dē ļ tika slē gtas ietves - lietū (! ), Kā arī mū su valstī ) mainī ja plā nus. Bet nedaudz vairā k par Kadriorgas parku. Viņ š ir lielisks! Plaš as alejas, daž ā da veida koki, š auri kanā li ar ū denskritumiem utt. . Daudz skrē jē ju un vienkā rš i pastaigā joties, ir ā rzemju tū risti.
Krastmalā tiek iekā rtotas atpū tas zonas.
Papildus asfaltē š anai tiek ieklā tas puķ u dobes, no kravas automaš ī nas ar celtni esam izkrā vuš i un noteiktā kā rtī bā uzstā dī juš i dī vainas formas akmeņ us.
Soliņ i un tenisa galdi jau ir uzstā dī ti.
Sakā rtota arī krastmalas pretē jā puse (š oseja) - pirms 7 gadiem tur bija vecas 1-2 stā vu mā jas, pā rsvarā koka, š ī s stundas laikā tā s tika nojauktas, un to vietā top jaunas apkaimes.
Nu, kā ar skatu uz jū ru:
Ko var teikt - Tallina attī stā s pareizajā virzienā .
Pē dē jā pilnā diena Igaunijā . Š ajā dienā paredzē ts vienas dienas brauciens uz Igaunijas otro lielā ko pilsē tu, kuru 1030. gadā dibinā ja Kijevas kņ azs Jaroslavs Gudrais, nosaukts viņ a vā rdā Jurijevs, un tagad - tā s zinā tnes un kultū ras galvaspilsē ta - Tartu pilsē ta.
No Tallinas var nokļ ū t 2 veidos: ar vilcienu vai autobusu. Pirmais variants: vilciens pa ceļ u 2 stundas (vienā virzienā ), braukš anas maksa 10-12 eiro; vē l viena iespē ja - brauciens ar autobusu 2.5 stundas (vienā virzienā ), brauciena izmaksas 5-15 eiro arī vienā virzienā.
Ņ emot vē rā , ka abā s pilsē tā s dzelzceļ a stacijas atrodas tuvā k centram nekā autobusam, izvē lē jā mies pirmo variantu.
Biļ etes nopirku iepriekš ē jā dienā caur internetu (ja pē rc tieš i stacijā kasē , bū s par 15% dā rgā k). svē tdiena. Rī ts, daudz pasaž ieru.
Tallinā stacija nav cauri (kā , piemē ram, Kijevā , bet strupceļ š ). Mū su vilciens ieradā s tikai 10 minū tes pirms atieš anas, izbrauca ar precizitā ti. Igauniju nesavieno tieš ie dzelzceļ a reisi ar citā m valstī m, tā pē c visi vilcieni š eit joprojā m ir piepilsē tas, nav tā lsatiksmes ā trvilcienu.
Brī vu vietu gandrī z nav. Vilcieni ir ļ oti kvalitatī vi, raž oti Š veicē , abi vilcieni mū su gadī jumā bija dī zelis.
ru / newimg / 3 / 1200x800 / 00/02/60/55 / .2605599.jpg "target =" _ blank " rel="nofollow"> 
Izbraucot no pilsē tas, pabraucā m garā m valsts galvenajam stadionam "Kalev" un lielajam Yulemisto ezeram. Apstā š anā s bija biež ā ka. Tartu ierodamies laicī gi.
Stacija ir ļ oti veca (rodas iespaids, ka tā vispā r ir koka ē ka, atš ķ irī bā no Tallinas - tur ir stacijas ē ka ap 1970. gadiem).
Tartu no stacijas lī dz pilsē tas centram jā brauc apmē ram 20 minū tes, ja vē laties, varat braukt ar autobusu.
J. Kuperjanovi iela iet taisni no stacijas uz centru, tač u pa to nav ī paš i ē rti iet, tā biež i lī kumo. Arhitektū ra – daudzveidī ga:
Ja jū s ejat nedaudz pa labi, varat doties uz ielu. Tiigu, ir taisni un ā trā k tiksi lī dz centram. No krustojuma st. Tiigu un sv.
Akadē mija, kurā atrodas moderna studentu bibliotē ka ar nelielu publisku dā rzu, sā k studentu rajonu.
Tartu atrodas valsts galvenā s universitā tes: Tartu Valsts (klasiskā ) universitā te, Medicī nas koledž a, Mā kslas koledž a, Informā cijas tehnoloģ iju koledž a, Militā rā koledž a (ar aptuveni 9.000 iedzī votā ju).
Ielas pretē jā pusē , ja pabrauc nedaudz lejā (un Tartu izrā dī jā s ļ oti pauguraina pilsē ta, tur ir ļ oti vecas koka kā pnes, lai atvieglotu augstumu iekaroš anu) atrodas pilsē tas centrā lais teā tris - "Teā tris Vanemuine ", netā lu no lielas ļ oti modernas ē kas. Un pilsē tā ir seš i daž ā du ž anru teā tri.
Uz diezgan stā vas ielas. V. Struve (nosaukta izcilā astrofiziķ a V. Ja.
Struve var uzkā pt universitā tes kalnā , kur atrodas senā observatorija, kas saistī ta ar visas Struves fiziķ u dinastijas zinā tnisko darbī bu. Bet mē s gā jā m citu ceļ u – st. Ulikooli (Universitā te) pirms š ķ ē rsoš anas ar st.
Promenaadi (no tā s kalnā sā kas vecā s koka kā pnes), un kalna priekš ā esoš ajā alejā uz mā ju sienā m ir uzgleznoti ļ oti tematiski grafiti (foto, diemž ē l, nē ) - tie ir veltī ti retro kino ( 2018. gadā bija 100 Igaunijas kinoteā tri).
Un uz ielas ir ļ oti dī vaina skulpturā la kompozī cija - uz metā la sola atrodas izcilā igauņ u rakstnieka Eduarda Vildes (Ī rs) un ī ru dramaturga Oskara Vailda (Oskars Vailds) skulptū ras. Uzvā rdu saskaņ a, kā arī tas, ka O. Vailds viesojā s Tartu 1890. gadā un teorē tiski varē ja krustoties ar Ē . Vailds iedvesmoja autoru š ā dam š edevram.
Piemineklis nav ī paš i ievē rī bas cienī gs, nejauš i redzē ju, ja kā dam interesē - orientieris varē tu bū t veca sarkano ķ ieģ eļ u ē ka (bijusī tipogrā fija).
Tā pē c es kā pju pa kā pnē m uz kalnu, uz seno, gandrī z 200 gadus veco observatoriju.
Dā rga zeme, ļ oti autentiska : -). Pamazā m tas pā rcelsies uz Eņ ģ eļ u tiltu (1814-1816, no koka), zem tilta atrodas slī pa Loosi iela, kas ved uz centrā lajiem laukumiem un Rā tsnamu.
Ангельский мост
Tilta otrā pusē atrodas Domberga kalns, kurā atrodas Tartu Universitā tes muzejs un Doma katedrā les drupas.
No tilta lī dz muzejam ir neliela aleja, kurai abā s pusē s izvietoti tablo ar informā ciju par izciliem zinā tniekiem, kuru darbī ba bija saistī ta ar Tartu Universitā ti:
Nelielā laukumā atrodas ļ oti oriģ inā ls piemineklis - liels metā la zī mogs ar universitā tes pirmā rektora Johana Skytte (Johan Skytte) attē lu, bet uz nospieduma - universitā tes emblē ma un atbilstoš ie uzraksti igauņ u un Vā cu valoda (tā s izveides laikā un saucā s Dorpt):
Tā lā k uz ielas. Loosi nolaiž as uz centru. Pilsē tas centrā ir divi laukumi - MI Pirogova laukums (ar pieminekli slavenajam ā rstam) un Rā tslaukums. Tos dala tieš i pats Rā tsnams.
Rā tslaukumā uzstā dī ta strū klaka ar dzī vi apliecinoš u kompozī ciju "Kissing Students" (puisis un meitene zem lietussarga). Strū klakas oriģ inalitā te ir tā da, ka ū dens tiek piegā dā ts ne tikai no apakš as, no strū klakas baseina, bet arī no augš as tieš i no lietussarga:
Krimas universitā tes un teā tri, Tartu ir slavena arī ar saviem nedaudz neparastajiem muzejiem.
Mē s beidzam ar Tartu viduslaiku un dodamies uz Tart š odien un Tart nā kotni. Proti, vietē jā s Emajogi upes krastmalā . No promenā des paveras skaisti skati uz balto arkveida gā jē ju tiltu, mū sdienu Tallinas augstceltnē m, 15 stā vu biznesa centru un 23 stā vu oriģ inā lo balto cilindrisko dzī vojamo mā ju Tiigutorn.
Skats no krastmalas uz mū sdienu Tartu
Aiz kura atrodas Zinā tnes un izklaides centrs AXXAA ar zinā tnes muzeju un funkcionē još u planetā riju. Bet mē s tur netikā m. Pusdienas ieturē jā m "Vapiano" pie lielā tirdzniecī bas centra "Kvartal", lai gan vē lā k otrajā stā vā ieraudzī jā m vietē jo "Lido" analogu. Pē c nelielas atpū tas netā lu esoš ā parka tuvumā devā mies uz dzelzceļ a staciju, gā jā m pa citu ceļ u, pa plaš o un ā tro Riigi ielu, kas, cik saprotu, š ķ ē rso pilsē tu pie Rī gas š osejas.
Vienī gais objekts mū su ceļ ā , kas izpelnī jā s uzmanī bu, bija Militā rā koledž a.
Военный колледж
Attā linoties no centra un tuvā k stacijai, tipiskā s ķ ieģ eļ u mā jas padevā s koka vai kombinē tajā m mā jā m. Neskatoties uz sestdienu, ielas bija klusas un gandrī z tukš as. Ar tā du lē numu un mierī gumu atceros Igaunijas otro lielā ko pilsē tu.
Izbraukš anas diena. Lidojums 11:40, brokastis viesnī cā svē tdien tikai no 8:00 (pā rē jā s dienā s no 07:00).
Mē s ejam lejā ar runā m pusstundu agrā k (lietas var atstā t plauktos pie ī paš as telpas reģ istratū rā ). Autobuss atiet no ostas A terminā ļ a pulksten 8:52. Pē c 30 minū tē m jau lidostā.
R-kioskā atdodu karti (uzreiz samaksā ju paš as kartes atlikumu un izmaksas) un saņ emu beznodokļ u (procedū ra: vispirms logā PIELĀ GOJUMS skaidrā naudā ). Izlidoja Viseur Airbus standarta laikā.
Nedaudz neparasti bija tas, ka apkalpe uz klā ja nebija igauņ i, nevis ukraiņ i, bet poļ i, viss bija ļ oti pieklā jī gi, eiropeiski.
Igaunija manā iztē lē ir tā pati Eiropas valsts. Pē dē jo 7 gadu laikā (kopš manas pē dē jā s vizī tes) valsts ir panā kusi ievē rojamu progresu un turpina virzī ties uz Eiropas civilizā cijas struktū rā m, bez iznī cinā š anas, bet tikai ar savas nacionā lā s pagā tnes saglabā š anu.
Baltijas rudens. 3. daļ a. Somija >>>
